Відбулася зустріч пасторів Вінницького району. Брати мали разом благословенний час. Голова ВООЦ ЄХБ Вузій Володимир Михайлович, привітав братів та розказав про цілі та розпорядок таких зустрічей. Якщо Бог дозволить, щоб робити такі спілкування регулярно. Ділитись досвідом, навчатись та перебувати в спільній молитві.
Кожен служитель зміг поділитись інформацією про своє служіння, турботи про церкву та молитовні потреби. На сьогодні церкви нашого братства, а також кожен служитель мають неабиякі виклики через обставини, що склалися в нашій країні та й у всьому світі.
На початку зустрічі було вільне спілкування братів один з одним.
Служителі також мали спільну молитву один за одного. Це важливий час у цій зустрічі. Кожен служитель потребує молитовної підтримки з боку рідних, церкви та інших служителів.
братами поділився роздумами над Словом Божим, Іван Барбе. Брат зазначив, що є церкви, які використовуюсть нетрадиційні методи євангелізації. Використовують танці, рок музику, молодіжні клубні програми, які знаходяться на грані і т.д. Сучасні церкви намагаються знайти точки дотику зі світом, щоб зробити Євангеліє більш прийнятним, та більш ефективним для світу. Але не всі методи ефективні та правильні. Іван Пилипович запропонував розглянути текст Писання 1-ше Послання до Коринтян 1:17-25, де можна відмітити дві істини, які необхідно знати для того, щоб наше благовістя було ефективним. Дійсно, це запитання турбує кожного служителя.
Він відмітив, що перша істина полягає в тому, щоб розуміти, що є тільки дві реакції на проповідь Євангелії. Прийняття Євангелії, або не прийняття її.
Диявол додає зусиль до того, щоб переконати віруючих, що Євангеліє не такий вже й універсальний засіб для спасіння, крім віри, ще є інші шляхи здобути Божу прихильність. З іншого боку невір'я не така вже й велика проблема. Будь морально чистіший і все буде добре. Проте Павло в 1Кор.1:17-25 ясно показує, що весь світ поділений на два табори: тих хто приймає Євангеліє вірою і тих хто його відкидає невір'ям.
"...Бож слово про хреста тим, що гинуть, то глупота, а для нас, що спасаємось, Сила Божа!" (1Кор.1:18)
Другу істину відмітив брат Іван, що необхідно проповідувати Євангеліє не пошкоджуючи його та вірити в його силу. Це означає, що Євангеліє не потрібно прикрашати мирською мудрістю бо "Де мудрий? Де книжник? Де дослідувач віку цього? Хіба Бог мудрість світу цього не змінив на глупоту?"(1Кор.1:20) - пише ап.Павло. Тому необхідно вірити, що Євангеліє це сила Божа для спасіння кожного, хто вірує (Рим.1:16).
"...але ми говоримо Божу мудрість у таємниці, приховану, яку Бог перед віками призначив нам на славу, яку ніхто з володарів цього віку не пізнав; коли б бо пізнали були, то не розп'яли б вони Господа слави!" (1Кор.2:7-8)
Всі потребують Євангелії і віруючі і невіруючі. Невіруючі, щоб бути спасеними, віруючі, щоб бути освяченими та досягнути спасіння.
Також брат Іван задав важливі запитання для роздумів: Чи приходилось вам соромитись Євангелії? Соромитись і в той час залишатись християнином? Чи можете ви коротко сказати його суть?
На завершення брат закликав бути ефективними в благовісті, проповідувати Євангеліє світу.
Піднімались і інші запитання, які особливо турбують служителів сьогодні. Проведення зібрань під час карантину, підбадьорення членів церкви, які страждають та мають різні страхи перед сьогоденням.
Дякувати Богу, що є можливість сьогодні збиратись та мати спільність в Господі та бути в братерському спілкуванні.
